Як правильно встановлювати гідробар’єр.

Коли ви робите монтаж покрівельних плівок важливо звертати увагу на багато нюансів, про які необхідно знати для правильного монтажу одного з найважливіших матеріалів покрівельного шару.

Погана теплоізоляція та підвищена вологість – є одним з найперших факторів , який негативно впливає на покрівлю будівлі. Після чого можливі непередбачувані витрати на ремонт даху або ж повну його заміну. А трапляється це тоді коли появляється велике скупчення вологи та пари, і починає виникати цвіль та грибок , яку складно потім видаляти. Виникає цвіль та грибок на дерев’яних конструкціях та в теплоізоляції, що приводить в 80% до руйнації покрівельної конструкції.

Для того що б захистити себе від марних витрат на ремонт і забезпечити оптимальний мікроклімат в приміщені , потрібно обов’язково встановлювати покрівельні плівки та мембрани – це важлива складова кожного надійного даху ( такі плівки представлені у нашому інтернет магазині будівельних матеріалів Babak )

Для чого використовують гідробар’єр?

Багато будівельників початківців задають собі цілком логічне питання – для чого потрібно використовувати дані плівки , коли колись обходились без них, і дах стояв по сьогодняшній день. Але насправді , використовування руберойду під шифером була невід’ємною складовою даху. По суті гідробар’єр всього лише став заміною застарілому матеріалу. На сьогодняшній день існує великий асортимент покрівельних плівок від різних виробників. Відміною є лише довговічність, міцність та простота роботи з матеріалами тієї чи іншої торгівельної марки. Так що саме здійснює ця плівка, и чому без неї важко обійтись. Основною її функцією – це запобігти протіканню даху та зберегти покрівельну конструкцію від намокання та від неприємних наслідків (утворення цвілі, грибка та гниття деревини). І виникає ще одне тоді питання, звідки візьметься вологість під покрівельним матеріалом? Варіантів є багато . Вологість може з’явитися від невірного монтажу покрівельного покриття, від помилок проектування конструкції даху, конденсату, задутого снігу та багатьох інших причин.

Всього не передбачиш, простіше застелити додатковий шар гідроізоляції, та не повертатися до запитань протічок. Але якщо варіантів утворення вологі в покрівельному просторі багато, основною проблемою буде утворення конденсату за іншої сторони металевих поверхонь (метало черепиця, профнастил, фальцева покрівля, шашки та ін.). В осінній період його буває настільки багато, що при відсутності опадів з під даху просто витікають струмені води наче при легкому дощі. Від такої кількості вологи, зазвичай необхідно якось захиститися, що зазвичай і роблять за допомогою звичайного гідробар’єру.

Важливо пам’ятати що у гідробар’єрі існує мікроперфорація, саме за її рахунок забезпечується вентиляція водяних парів із внутрішнього приміщення будівлі. Саме тому використання його в вигляді паробар’єру під теплоізоляцією категорично неприпустимо.

Монтаж гідробар’єра

  • Укладання гідробар’єра проводиться безпосередньо по кроквяних лагам, відстань між якими не має становити більше ніж 120 см. Плівка розкладається горизонтально, початок бере від карнизу та до самого гребня (горизонтальними смугами знизу до гори), з вертикальним та горизонтальним нахлестом не менше аніж 10 см, дивлячись від кута нахилу ската (чим менший нахил, тим більше нахлест.
  • Для початкового кріплення застосовують скоби, або нержавіючі цвяхи з плоским капелюшком.
  • Після монтажу гідроізоляції, потрібно зміцнити кріплення за допомогою встановлення допоміжної обрешітки, чи як ще її називають – контррейка через спеціальну підкладкову стрічку, котра запобігає руйнацію крокв через вологу, котра стікає по цвяхам. Рейка прибивається вздовж крокв, надійно притискає гідробар’єр зверху. Його перетин має бути приблизно 2-3 см висотою, та 5-6 шириною (зазвичай ширина контррейки рівняється ширині кроквяної нозі). Якщо цього не зробити (не застосовувати контррейку), у плівки відбувається зіткнення з подальшою обрешіткою, тому гідроізоляційний матеріал втрачає свої властивості, адже його основна робота полягає саме у використанні поверхні натягу; гідроізоляція не буде такою надійною та не буде в змозі забезпечити повноцінний захист покрівельної конструкції від вологи.
  • Рулон повинен легко розгорнутися на даху. Не плутайте сторін укладки плівки. Перевернутий рулон буде напрочуд не зручно розгортати, тому плівка не буде надавати потрібні властивості відповідно своїм характеристикам. Також уникайте укладку плівки на суцільну поверхню; обидві сторони плівки не мають ні до чого торкатися.
  • Забезпечуйте проміжок 2-4 см (в залежності від нахилу покрівлі), між плівкою та теплоізоляцією. Кріплення кромки плівки по конику і карнизу покрівлі також важливо. Враховуйте відповідність вимог циркуляції повітря у вентиляційному проміжку.
  • По нижньому краю ската даху плівку найліпше за все клеїти спеціальною стрічкою до карнизної планки (капельник), по котрому конденсат стікаючий з плівки буде надходити одразу у жолоб водостічної системи.
  • Вздовж усього коника даху, потрібно обов’язково робити вентиляційний отвір, через котрий потоки повітря будуть виходити назовні. Тобто най верхня точка даху не має бути перекрита гідробар’єром, адже вологість та конденсат котрий утворюється під покрівлею має відходити через вентиляційний прохід.

Порада

  1. Щоб усунути порушення повітряну вентиляцію у вентиляційному проміжку в місці врізки мансардних вікон або вентиляційних каналів – організуйте бічні отвори у кроквах над та під прохідними елементами.
  2. Якщо ви використовуєте мансардний поверх як жиле приміщення, переважніше використовувати супердифузійну мембрану замість плівки. У цьому матеріалі в рази вище паропропускна властивість, саме за цей рахунок теплоізоляція знаходиться в біль сухому середовищі, та краще зберігає тепло вашої будівлі.
  3. Якщо ви ще не утеплювали свій дах, настав час зайнятися цим питанням. Утеплення запобігає багатьом проблемам та подовжує термін служби покрівельного покриття на протязі багатьох років, не втрачаючи своїх експлуатаційних характеристик.
  4. Гідроізоляційну плівку такої можна використовувати для всіх скатних покрівель, але у випадку утепленої конструкції даху, найліпшим рішенням все ж таки буде застосування супердифузіонних мембран. Перед монтажем, зберігайте гідробар’єр в місцях недоступних для УФ-променів. Під захистом покрівельного покриття, поліетилен прослужить довго, але на сонці він швидко стає крихким та непридатним для гідроізоляції. Деякій ультрафіолетова стабільність у плівок все же такі є, але вона доволі короткочасна та розрахована лишень на період процесу монтажу даху.
  5. Якщо висота перетину кроквяної балки відносно невелика, приблизно 14 см, та якщо цього не достатньо для зазору між гідроізоляцією та шаром теплоізоляції – робіть ще одну товщину теплоізоляції 10-12 см, вкладайте її між кроквами. Другу частину теплоізоляції вкладайте під крокву поперек, між поперечними брусками обрешітки покрівлі, зі сторони мансардного приміщення. Завдяки цьому забезпечується не лише можливість утворення зазору під плівкою, але їй створення необхідної товщини утеплювання також перекривається витік тепла під стиками плит теплоізоляції.
  6. Дотримуйтесь інструкції та контролюйте свої робочі бригади. Адже не всі вони настільки освітні, як розповідають про себе коли наймаються на роботу.
babak
Коментарів немає
Категорії:
Новини
Відгуки
Поки немає жодного відгуку.
Написати відгук
Ваш відгук
Ім'я
Email
Всі результати пошуку